Для батьків дуже важливо, щоб їхня дитина говорила чисто і чітко, тому, коли вона раптово починає заїкатися, це не може не хвилювати. Щоправда, деякі тата-мами вважають заїкання чимось віковим і намагаються просто не звертати уваги. У деяких ситуаціях заїкання дійсно може минути саме по собі, особливо якщо дитині всього 2-3 роки, але так буває не завжди.
На думку лікарів, чим раніше почати лікувати заїкання, тим простіше його подолати, а от коли процес задавнений, і дитина вже почала комплексувати і соромитися розмовляти, тоді необхідно більш складне та тривале лікування, яке до того ж не гарантує стовідсоткового результату.
Загалом заїкання виліковується в 50-80% випадків залежно від його виду та тривалості. Докладніше про те, як виникає заїкання і в чому особливості його лікування, розповіли фахівці психолого-медико-педагогічної консультації Житомирської області.
Хлопчики заїкаються в 4 рази частіше від дівчаток
Заїкання – це системний невроз, який супроводжується порушенням мовлення дитини, її ритмічності, плавності, звуковимови. Від заїкання страждає приблизно 5-8% дітей, до того ж хлопчики в 4 рази частіше дівчаток. Критичними періодами вважаються 2-4 і 5-7 років.
У клінічній практиці поділяють невротичне і неврозоподібне заїкання. Перше виникає в результаті стресу. Наприклад, дитина злякалася собаки, подививилася страшний мультик, перенервувала через конфлікт у сім’ї чи сварку з однолітками. Ніколи заздалегідь не знаєш, на що дитина відреагує так болісно. Невротичне заїкання не пов’язано з проблемами мозку і відносно легко піддається лікуванню. Зазвичай дітям прописують седативні та знеболювальні препарати. Але якщо запустити процес і не звертати уваги, то лікувати буде складніше: з часом у дитини закріплюються умовні рефлекси, приєднується страх, депресія, дитина страждає від розуміння того, що вона не така, як інші діти, і заїкання ще посилюється.
Що стосується неврозоподібного заїкання, то це більш серйозна форма, яка передається генетично і передбачає певні зміни в мозку. Лікування тут набагато складніше, але пусковим механізмом є та сама стресова ситуація.
Чому малюків лікувати простіше, ніж підлітків
Лікування багато в чому залежить від віку дитини. У 2-4 роки заїкання найкраще піддається лікуванню, іноді може пройти саме по собі. Зазвичай короткі періоди заїкання чергуються з тривалим періодом нормальної роботи мовленнєвої системи. У молодшій школі діти починають заїкатися найчастіше в періоди хвилювання: коли вчитель перевіряє техніку читання, коли потрібно відповісти перед усім класом і так далі. А після 8-9 років періоди ремісії стають все коротшими, а періоди хворобливого стану, тобто заїкання, все довшими. У підлітків заїкання теж проявляється найчастіше у стресових ситуаціях: коли потрібно виступити зі сцени на публіці, підготувати презентацію тощо, проте періоди заїкання тривають набагато довше, ніж у ранньому дитинстві. Буває, до заїкання приєднуються нав’язливі рухи: посмикування голови, певна жестикуляція руками і інші, і тоді необхідна психотерапія. Підлітки, на відміну від маленьких дітей, зазвичай соромляться розмовляти і дуже бояться, що заїкання не мине ніколи, вони замикаються в собі, і проблем стає більше.
Не перевантажуйте дітей
Ще один важливий момент: дуже часто заїкання виникає у маленьких дітей, які інтелектуально розвинені, до того ж їхня мова випереджає розвиток і можливості головного мозку. Наприклад, дворічні діти говорять довгими фразами, вживаючи складні слова, і батьки всіляко стимулюють розвиток їхньої мови, не розуміючи, що мозок дитини просто не готовий до великих навантажень, оскільки ще не сформувався. В таких випадках не треба штурмувати розвиток дитини – це може сильно нашкодити.
Під час лікування заїкання, особливо його запущених форм, проводять низку обстежень мозку, які показують, чи є підвищення внутрішньочерепного тиску, судомна готовність і інші відхилення. Чим більше запущене заїкання, тим воно гірше лікується. Що стосується молодих людей після 20, які страждають заїканням, то вони повинні займатися саморегуляцією: прибирати зайву емоційність, боротися зі страхами, а також виконувати всі рекомендації лікаря. Існує чимало ефективних методів лікування, один з яких – метод Форбрейна, суть якого полягає в тому, що людина одягає навушники і слухає власну мову, коригуючи її. Ця методика дає гарні результати за умов, що людина активно працює над собою.
Крім невролога, психіатра і психолога, в лікуванні заїкання велику роль відіграє логопед. На своїх заняттях він працює насамперед над мовним диханням, яке порушено, розробляє плавність мови, розслаблює м’язи обличчя, вчить говорити на видиху, виділяти ударні голосні, навчає спеціальним вправам, які допомагають напружувати і розслабляти м’язи. В арсеналі логопеда є низка ефективних методик з чітко розписаними етапами роботи над промовою.
Проте багато залежить і від самих батьків, які повинні стежити за режимом дня дитини, щоб вона вчасно лягала спати, не дивилася страшних фільмів, не сиділа годинами біля комп’ютера – все це може посилити заїкання. Батькам слід пам’ятати, що за перших проявів заїкання потрібно звернутися за консультацією до фахівців, щоб не втратити дорогоцінний час.
